Автор:
Елла Земляна (Сніжне, Україна)
Той, хто серйозно прямує до пізнання істини, не повинен займатися якоюсь однією наукою, бо всі вони тісно взаємопов’язані.
Рене Декарт
Для нашого часу характерна інтеграція наук, прагнення отримати як можливо більш точне уявлення про загальну картину світу. Ці ідеї знаходять відображення в концепції сучасної освіти. Але розв’язати таку проблему неможливо в рамках однієї дисципліни. Тому стає необхідність в їх інтеграції, де найбільш можливо досягнути міжпредметних узагальнень.
Інтеграція (від лат. "повний, цілісний") - це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількох раніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів діяльності тощо). З позиції педагогічних наук інтеграція – це процес взаємопроникнення наук, не розчинення одне в одному, а об’єднання в єдине ціле раніше ізольованих частин, внаслідок якого основні компоненти дисциплін синтезуються в цілісну систему.
Інтеграція як засіб навчання повинна дати студентам знання, які відображають взаємозв’язки окремих частин світу як системи, навчити студента сприймати всесвіт як єдине ціле, в якому всі елементи взаємопов’язані. Ще багато років тому відомий педагог Я. Коменський відзначав: «Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, повинно викладатися у такому зв’язку» [5, с. 132]. Цілісність, на жаль, починає руйнуватись через «суворі кордони» між окремими розділами програми або предметним викладанням «вузькими» спеціалістами (викладач математики не має уявлень щодо того, чим займалися студенти на попередньому занятті біології, фізики, хімії та навпаки). Тому знання, які одержують студенти, мало пов’язані між собою.
Немає коментарів:
Дописати коментар